Загальний опис реп'яшка
Реп'яшок (парило) (Ceratocephala testiculata) – це однорічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Вкрита шерстисто-волохатим опушенням. Квітконосні стебла висотою 3–10 см, одноквіткові. Листки пальчастороздільні, зібрані у прикореневу розетку. Квітки двостатеві, актиноморфні, світло-жовті, п’ятипелюсткові. Плід – сім’янка. Цвіте у березні – квітні.
Поширення реп'яшка
Росте у лісостепових і степових районах України, рідше трапляється в лісових місцевостях та Криму. Зустрічається на степових ділянках, схилах, підвищених відкритих місцях та по вигонах.
Заготівля і зберігання трави парила
Для лікарських потреб використовують свіжу траву або сік рослини. Сушіння не застосовується, оскільки препарати виготовляють із свіжої сировини.
Хімічний склад трави реп'яшка
Рослина містить алкалоїд анемонін, який має біологічно активні властивості.
Фармакологічні властивості трави реп'яшка
Препарати на основі реп'яшка язичковидного мають виражені ранозагоювальні властивості. Вони сприяють очищенню ран від гною, прискорюють розсмоктування запальних набряків, стимулюють грануляцію тканин та епітелізацію.
Від яких хвороб лікує реп'яшок трава
Фурункули, виразки, піодермія, екзема, дерматологічні ураження шкіри.
Лікарські форми і застосування трави реп'яшка
Зовнішньо:
свіжа подрібнена рослина або її сік (свіжий чи консервований 20%-ним спиртом) використовується для змащування уражених ділянок шкіри та компресів.
Протипоказання при застосуванні трави реп'яшка
Рослина у свіжому вигляді є отруйною.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.