Загальний опис залізняка колючого
Залізняк колючий (Phlomis pungens), також відомий як козачий залізняк або залізняк гострокінцевий, — багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, чотиригранне, білоповстисте, висотою 30–80 см, галузисте. Листя супротивне, видовженоланцетне або видовжено-яйцеподібне, зісподу тонкоповстисте. Нижні листки довгочерешкові, верхні — сидячі. Квітки рожеві, зібрані у три-десятиквіткові кільця. Плід складається з чотирьох горішків. Цвіте в червні та липні.
Поширення зопника
Росте в степових місцях та на кам'янистих відслоненнях південної частини Лісостепу та Степу України.
Заготівля і зберігання залізняка колючого
Для лікарських цілей використовують траву, зібрану під час цвітіння. Сировину сушать у добре провітрюваних приміщеннях. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад трави зопника
Дослідження хімічного складу потребують уточнення. Відомо, що трава містить ефірну олію.
Фармакологічні властивості
Настій трави викликає звуження судин. Токсичної дії не виявлено. У народній медицині трава використовується для нормалізації кислотності шлункового соку, усунення печії та болю при гастриті, а також при бронхітах, туберкульозі легень, запаленнях, недокрів'ї, набряках, геморої, малярії та судомах у дітей.
Від яких хвороб лікує залізняк трава
Ефективний при хронічному гастриті, бронхітах, туберкульозі легень, недокрів'ї, набряках, водянці, геморої, малярії, судомах у дітей.
Лікарські форми і приготування
- Внутрішньо:
- Настій трави: 2–4 ст. л. трави на 400 мл окропу, приймати по 1/2 склянки тричі на день.
- Настоянка: 10 г трави на 100 мл горілки, настоювати 8–10 днів. Приймати по 1 ст. л. тричі на день.
- Густа маса: Траву томлять із водою до утворення густої маси, розводять наполовину молоком і п’ють з цукром при туберкульозі легень.
Протипоказання
Передозування або індивідуальна непереносимість можуть викликати небажані реакції.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.