Загальний опис буквиці лікарської
Буквиця лікарська (Betonica officinalis) — багаторічна трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Висота рослини сягає 20–80 см, стебло прямостояче, малорозгалужене, покрите жорсткими волосками. Листя супротивне, видовжено-яйцевидне, біля основи серцеподібне. Квітки пурпурові, зібрані в колосовидні суцвіття. Плоди представлені чотирма горішками. Цвітіння триває з червня по вересень.
Поширення буквиці
Росте на всій території України: у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, луках та в чагарниках.
Заготівля і зберігання трави буквиці
Заготовляють траву під час цвітіння, зрізаючи верхівки довжиною до 30 см. Сушать під навісами або в провітрюваних приміщеннях. Зберігають у сухому місці до трьох років.
Хімічний склад буквиці
Трава містить дубильні речовини (до 15%), сапоніни, стахідрин (1%), органічні кислоти, каротиноїди, ефірні олії, смолисті речовини, холін.
Фармакологічні властивості буквиці
Має протизапальні, жовчогінні, сечогінні, послаблювальні, седативні та знеболювальні властивості. Сприяє покращенню травлення, обміну речовин, кровообігу, нормалізації артеріального тиску.
Від яких хвороб лікує буквиця трава
Застосовується при гломерулонефриті, пієлонефриті, трахеїті, туберкульозі легень, астмі, коклюші, гастритах, діареї, гепатитах, жовтяниці, запаленнях сечовидільної системи, гіпертонії, нервових розладах, епілепсії, подагрі, поліартриті, варикозі.
Лікарські форми і приготування буквиці
Настій трави:
2–3 ст. л. на склянку окропу, пити по 1 ст. л. 3–4 рази на день.
Порошок трави:
по 1–3 г 3–4 рази на день.
Відвар для ванн:
500 г трави на 5 л окропу, використовують при пітливості ніг.
Примочки:
відвар трави для обробки ран, виразок, шкіри.
Протипоказання по застосуванню трави буквиці
Не рекомендується при індивідуальній чутливості до компонентів рослини, вагітності, схильності до алергії.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.