Загальний опис цикорію
Цикорій дикий (Cichorium intybus), або петрові батоги, — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має прямостояче, ребристе стебло висотою 30–120 см з розгалуженими прутовидними гілками. Корінь стрижневий, товстий, веретеноподібний, світло-бурий. Листки прикореневої розетки перисторозсічені, стеблові — ланцетні, з гострозубчастими краями. Квітки синього кольору, зібрані в кошики.
Поширення цикорію
Росте по всій території України вздовж доріг, у канавах, на луках, полях, як бур’ян у посівах та засмічених місцях.
Заготівля і зберігання коріння цикорію
Для медичних потреб використовують корені (Radix Cichorii intybi), які викопують восени, очищають від ґрунту, миють, розрізають і сушать на відкритому повітрі або в сушарках при температурі до 50°C. Сухі корені зберігають у сухих приміщеннях із доброю вентиляцією.
Хімічний склад коренів цикорію
Корені містять:
- інулін (до 60%),
- гіркий глікозид інтибін,
- флавоноїди,
- органічні кислоти,
- пектинові речовини,
- мікроелементи (залізо, калій, кальцій, магній).
Фармакологічні властивості кореню цикорію
Має жовчогінну, гіпоглікемічну, сечогінну, спазмолітичну, протизапальну дію.
Від яких хвороб лікує цикорій корінь
Гастрит, ентерит, коліт, холецистит, цукровий діабет, хвороби нирок, порушення обміну речовин, серцево-судинні захворювання.
Лікарські форми і інструкція з приготування коріння цикорію
Відвар:
1 ст. ложку подрібненого коріння залити 500 мл води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 30 хвилин. Приймати по ½ склянки 4 рази на день до їжі.
Настій:
2 ст. ложки трави або 1 ст. ложку коріння залити 500 мл окропу, настояти 1 годину. Вживати по ½ склянки 3 рази на день.
Зовнішнє застосування:
Настій (100–200 г сировини на 2–3 л окропу) використовують для ванн при шкірних захворюваннях.
Протипоказання по застосуванню кореню цикорію
Гіпотонія, жовчнокам’яна хвороба, індивідуальна непереносимість, виразкова хвороба шлунка.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.