Загальний опис глоду
Глід чорноплодий (Crataegus pentagyna), або глід п’ятистовпчиковий, — це кущ або невисоке дерево заввишки 3–4 м, що належить до родини розових. Молоді пагони мають волосисту поверхню, а колючки рідкі, до 1 см завдовжки. Листки широкояйцевидні або яйцеподібно-трикутні, шкірясті, зверху темно-зелені, зісподу — сіро-зелені, з обох боків волосисті. Квітки двостатеві, правильні, 3–5-стовпчикові, 5-пелюсткові, білі, зібрані у негусті густоопушені щитковидні суцвіття. Плоди яблукоподібні, чорні з сизою поволокою і червоним м’якушем.
Поширення глоду чорноплодного
Росте у світлих лісах, на узліссях по всій території України.
Заготівля і зберігання квітів глоду з листям
Збирають квітки на початку цвітіння, коли частина з них ще не розкрилася. Сушать у затінку, розклавши тонким шаром на папері або тканині. Термін зберігання – 1 рік.
Хімічний склад цвіту глоду
Квітки містять:
- флавоноїди (гіперозид, кверцетин, вітексин);
- фенолкарбонові кислоти (кавову, хлорогенову);
- аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін).
Фармакологічні властивості і використання квітів глоду
Препарати з квітів глоду чорноплодого мають кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну, седативну дію. Вони посилюють кровообіг у серці, нормалізують артеріальний тиск, зменшують збудливість нервової системи.
Від яких хвороб лікує глоду цвіт
Гіпертонія, серцева недостатність, аритмія, неврози, безсоння, атеросклероз.
Лікарські форми і інструкція з приготування цвіту глоду
Настій:
1 столову ложку сухих квіток залити 200 мл окропу, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по 50 мл 3 рази на день.
Відвар:
1 столову ложку квіток залити 250 мл окропу, кип’ятити 5 хвилин, настояти 20 хвилин. Вживати по 50 мл 3 рази на день.
Настоянка:
50 г сухих квіток залити 500 мл 70%-го спирту, настоювати 2 тижні. Вживати по 20–30 крапель 3 рази на день.
Протипоказання по застосуванню цвіту глоду
Гіпотонія, вагітність, лактація, дитячий вік до 12 років, індивідуальна непереносимість.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.