Загальний опис кульбаби лікарської
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), або одуванчик, — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Має вертикальний, зовні червонувато-бурий, а всередині білий корінь, який угорі переходить у коротке розгалужене кореневище. Квіти жовті, зібрані в кошики, а стебла дудчасті, безлисті, висотою 10–40 см.
Поширення кульбаби лікарської
Росте по всій території України на луках, серед чагарників, уздовж доріг, на городах і в садах як бур’ян.
Заготівля і зберігання коріння кульбаби
Корені кульбаби збирають восени, коли листя в’яне. Після очищення від ґрунту та миття сушать на сонці або в добре вентильованих приміщеннях. Штучне сушіння проводять при температурі 40–50°C. Термін придатності — 5 років.
Хімічний склад коренів кульбаби лікарської
Коріння містить:
- гірку речовину тараксацин (до 10%),
- тритерпенові сполуки (тараксерол, тараксастерол, андростерол),
- стерини (β-ситостерин, стигмастерин),
- флавоноїди (космозіїн, лютеолін-7-глюкозид),
- інулін (до 24%),
- каучук (до 3%),
- жирну олію,
- слиз.
Фармакологічні властивості кореню кулюбаби
Має жовчогінну, сечогінну, відхаркувальну, спазмолітичну, апетитну та проносну дію.
Від яких хвороб лікує кульбаба корінь
Гепатохолецистити, холецистити, анацидні гастрити, хронічні запори, нирковокам’яна і жовчнокам’яна хвороби, порушення обміну речовин, фурункульоз, дерматити.
Лікарські форми і інструкція з приготування
Настій:
10 г кореня залити 200 мл окропу, настояти 15 хвилин. Приймати по ⅓ склянки 3–4 рази на день за 15 хвилин до їди.
Відвар:
1 ст. ложку суміші кореня кульбаби та лопуха справжнього залити 250 мл води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 20 хвилин. Вживати по ½ склянки 3 рази на день при екземі.
Мазь:
Порошок кореня змішати з медом у рівних пропорціях, застосовувати при екземі.
Протипоказання із застосування кореню кульбаби
Гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка, жовчнокам’яна хвороба у фазі загострення, індивідуальна непереносимість.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.