Загальний опис ліщини звичайної
Ліщина звичайна (Corylus avellana) — кущова однодомна рослина родини березових, заввишки 2–4 м. Листки чергові, округлі або оберненояйцеподібні, з коротким загостренням на вершку та нерівнозубчастими краями. Молоде листя опушене, зверху темно-зелене, зісподу світліше.
Поширення ліщини звичайної
Росте по всій території України, крім крайнього півдня. Переважно зустрічається у світлих мішаних і широколистяних лісах як підлісок та на узліссях.
Заготівля і зберігання листя ліщини
Листя ліщини збирають у травні, сушать у тіні або в добре провітрюваних приміщеннях. Вихід сухої сировини становить близько 25%. Зберігають у сухих місцях до 2 років.
Хімічний склад листя ліщини
Листя містить дубильні речовини (7,7–11,6%), ефірну олію, флавоноїди, альдегіди, алкалоїди, пальмітинову кислоту, вітамін С і каротин.
Фармакологічні властивості листя ліщини
Препарати ліщини мають судинозвужувальну дію, сприяють зміцненню капілярів, знижують запальні процеси, покращують роботу нирок і печінки, стимулюють апетит.
Від яких хвороб лікує ліщина лист
Застосовують при розширених венах, перифлебітах, капілярних крововиливах, простатиті, захворюваннях печінки та нирок, а також для покращення апетиту.
Лікарські форми і інструкція з приготування листя ліщини
Відвар:
подрібнене листя заливають чотирикратним об'ємом окропу, кип’ятять 10–15 хвилин, охолоджують і проціджують. Приймати по 1 десертній ложці 2–3 рази на день.
Сироп:
на зиму можна приготувати сироп із листя, який використовують як джерело вітаміну С.
Протипоказання по застосуванню листя ліщини
Не рекомендується при тромбозах, підвищеній згортаності крові, алергічних реакціях та індивідуальній непереносимості.
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.