Загальний опис м'яти перцевої
М’ята перцева (Mentha piperita), або м’ята холодна, — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, висхідне, сильно галузисте, заввишки 30–55 см, часто червонувате. Листки супротивні, короткочерешкові, яйцеподібно-довгасті або ланцетні, нерівно-загострено-пилчасті, зісподу по жилках коротковолосисті. Квітки дрібні, червоно-фіолетові, майже стерильні, зібрані у щільне колосовидне суцвіття. Плід складається з 4 горішковидних часток. Цвіте у червні — липні.
Поширення перцевої м'яти
У природі не росте, є штучно виведеним гібридом м’яти водяної (Mentha aquatica) та м’яти колоскової (Mentha spicata). В Україні її вирощують як ефіроолійну рослину, особливо у Лісостепу.
Заготівля і зберігання м'яти перцевої
Використовують листя (Folia Menthae piperitae) та траву (Herba Menthae piperitae). Сировину заготовляють у фазі цвітіння, коли частина квіток розпустилася, а решта ще у стадії бутонізації. Листя сушать у темних, добре провітрюваних приміщеннях, зберігають у герметичних ємностях до 2 років.
Хімічний склад м'яти перцевої
- Ефірна олія (до 2,75%), що містить ментол, пінени, лимонен, феландрен, цинеол, пулегон;
- Флавоноїди (гесперидин, каротин);
- Органічні кислоти (урсолова, олеанолова);
- Дубильні речовини;
- Мікроелементи (мідь, марганець, стронцій).
Фармакологічні властивості м'яти перцевої
Лікувальні властивості м’яти визначаються високим вмістом ментолу, який має:
- Антисептичну дію;
- Знеболювальну дію, зменшуючи чутливість нервових закінчень;
- Спазмолітичний ефект, полегшуючи стан при спазмах шлунка, кишечника, жовчовивідних шляхів;
- Жовчогінні властивості;
- Судинорозширювальний вплив, що корисно при стенокардії та гіпертонії;
- Седативний ефект, допомагаючи при неврозах і безсонні.
Від яких хвороб лікує м'ята перцева
Ефективна при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, коліки, метеоризм, гастрит, холецистит, жовтяниця), серцево-судинних порушеннях (стенокардія, спазми судин головного мозку), нервових розладах, безсонні. Використовується для полоскань при поганому запаху з рота, запальних процесах у ротоглотці.
Лікарські форми і приготування м'яти перцевої
-
Внутрішньо:
- Настій листя: 5 г (половина столової ложки) залити 200 мл окропу, настоювати 15 хв. Приймати по 1/2 або 1/3 склянки 2–3 рази на день за 15 хв до їди.
- Олія м’яти перцевої (Oleum Menthae piperitae): по 1–3 краплі на прийом як вітрогінний засіб.
- М’ятні таблетки (Tabulettae olei Menthae): 1–2 таблетки під язик як заспокійливий і спазмолітичний засіб при нудоті та блюванні.
- М’ятні краплі (Tinctura Menthae piperitae): по 10–15 крапель при невралгічних болях.
- Ментол (Mentholum): по 2–3 краплі 5%-го спиртового розчину на грудочку цукру під язик при стенокардії.
- Корвалол (Corvalolum): застосовується при неврозах, тахікардії, спазмах кишечника.
-
Зовнішньо:
- Ванни: Відвар (50 г листя на 1 відро води).
- Полоскання: Настій листя на червоному вині (1:10).
- Компреси, обмивання: Настій листя на воді (1 ст. л. на 0,5 л окропу, настоювати 1 годину).
- Ментол: Використовують для розтирань при невралгіях, міалгіях, артралгіях, сверблячих дерматозах.
- Мазь "Ефкамон": Для розтирання при артритах, міозитах, невралгіях.
Протипоказання застосування м'яти перцевої
М’ята перцева не рекомендується при:
- індивідуальній непереносимості;
- гіпотонії (може знижувати тиск);
- вираженій печії;
- дітям до 6 років (через ризик пригнічення дихання при нанесенні на слизові оболонки).
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.