Пирій повзучий корінь (Elytrigia repens)
Загальний опис:
Пирій повзучий — це багаторічна трав'яниста рослина, що належить до родини злакових. Вона може досягати до 1,5 м у висоту, і відрізняється довгими, тонкими кореневищами, які активно поширюються під землею, створюючи густу мережу. Листя вузьке і довге, а стебла прямостоячі. Особливо цінується корінь пирію завдяки своїм лікувальним властивостям.
Поширення:
Пирій повзучий поширений у Європі, Азії та Північній Америці. Він здатен рости на різноманітних ґрунтах і часто зустрічається на луках, полях, узліссях, а також на оброблюваних землях як бур'ян.
Заготівля і зберігання:
Для лікарських потреб заготовлюють кореневища пирію ранньою весною або восени. Їх ретельно викопують, очищують від землі, промивають і сушать у добре провітрюваних місцях або сушарках при температурі не вище 50°C. Зберігають сировину у сухих, темних і прохолодних умовах, у герметичних контейнерах.
Хімічний склад:
Корені пирію містять різноманітні біологічно активні речовини: полісахариди (тритицин), ефірні олії, сапоніни, органічні кислоти (яблучну, лимонну, кремнієву), вітаміни (А і С), а також глікозиди і кремнієву кислоту.
Фармакологічні властивості і використання:
Пирій має сечогінні, протизапальні, відхаркувальні і легкі проносні властивості. Корені рослини часто використовуються в народній медицині для лікування хвороб нирок і сечовивідних шляхів, а також при застуді, бронхіті, подагрі і ревматизмі.
Лікарські форми і застосування:
- Настій: 1 столову ложку подрібненого кореня заливають 250 мл окропу, настоюють 30 хвилин і приймають по 1/2 склянки 3 рази на день.
- Відвар: 2 столові ложки кореневищ заливають 500 мл води і кип'ятять на слабкому вогні 10-15 хвилин. Вживають по 1/4 склянки до їжі 2-3 рази на день.
- Компреси: Корені пирію можна використовувати у вигляді компресів для зовнішнього застосування, прикладаючи до запалених ділянок шкіри.
Увага! Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.