Родіола Рожева, Золотий корінь – лат. RODIOLA ROSEA.
Цікава історія застосування цієї рослини в Європі та на Сході. У Європі, незважаючи на давню її популярність, родіола не цінувалася, і використовувалася як барвник, жодних чудодійних сил їй не приписували. А в той же час на Сході історія її існування обросла міфами та легендами і зветься вона Золотим коренем, росте вона в мало доступних високогірних місцях і гідна лише імператора, а отже огорнута таємничістю та високо цінується за свої чудодійні лікувальні властивості – підвищує працездатність та витривалість, зміцнює імунну систему та омолоджує організм.
З лікувальною метою ми цікавимося кореневищем родіоли, викопаним восени. Воно містить феноли та їх похідні – тирозол, салідрозид, ароматичні сполуки – розавін, коричний спирт, розин, розарин, яблучну, лимонну, бурштинову, щавлеву кислоти, дубильні речовини та ефірну олію.
І, звичайно ж, цей багатий набір хімічних елементів, забезпечує і широту застосування родіоли (відноситься до групи женьшеню за своєю стимулюючою дією) – як тонізуюче, а також має адаптогенні властивості, позитивно впливає на фізичну та розумову перевтому. Прискорює відновлення організму після перенесених травм, складних операцій, неврозах, після важких інфекційних захворювань. Допомагає при астенічних станах, вего-судинної дистонії та при порушеннях обміну речовин – при діабеті.
ЗАСТОСУВАННЯ:
- Внутрішнє - рідкий екстракт на 40% спирті (1:5). Приймати по 5-10 крапель 2-3 рази на добу за 30 хвилин до їди (не пізніше 16 годин),
- настій – 10 г сировини на 200 мл окропу, наполягати 4 години, процідити. По ½ склянки 2-3 десь у день ( не ніч).
ПРОТИПОКАЗАННЯ – ОБОВ'ЯЗКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ З ФАХІВЦЕМ.