Спориш трава – лат. POLYGONUM AVICULARE – спориш звичайний, спориш, моржок, гусятник і багато інших назв, так як рослина відомо з давніх пір. Ще Діоскорид, Пліній і Авіценна активно використовували його у своїх лікувальних призначень.
Рослина – неказистенькое, але дуже живуча. Навіть існує легенда про бабусі-травниці і спорыше. Нібито поскаржився спориш бабусі-травниці, що люди його не люблять – луги розчиняють, його виживають, а старенька візьми та й скажи, що луки відчиняють адже для нього, для споришу ( пожартувати хотіла), а він і уявив про себе, що все для нього – і розростається з тих пір дуже впевнено скрізь – не выдворишь його вже .Так адже і користі дає чимало – і дюни зміцнює і лікує від багатьох захворювань.
Збирають квітучі стебла , поки вони не задеревенели , а містять вони дегидроаскорбиновую і аскорбінову кислоти, авікулярин, ізорамнетин, кемпферол,дубильні речовини, кверцетин та інші флаваноїди, каротин, пектин, сполуки кремнієвої кислоти.
Багатством його біоактивних сполук обумовлює широкий діапазон його застосування; впливає на проникність стінок судин, збільшує коагуляцію крові , підсилює діуретичну дію, збільшуючи ниркову клубочкову фільтрацію і зменшуючи зворотне всмоктування в канальцях нирок, знижує артеріальний тиск.
ЗАСТОСУВАННЯ:
- внутрішнє – настій -15 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 15 хвилин на водяній бані, настояти 45 хвилин – по 1/2 -1/3 склянки 2-3 рази на день за півгодини до їжі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ:
- вагітність,
- схильність до тромбоутворення,
- при гострих запальних процесах у нирках.