Загальний опис ялівця
Ялівець звичайний (Juniperus communis) — це вічнозелений кущ або невелике дерево заввишки 4–6 м, що належить до родини кипарисових. Його хвоя голчаста, жорстка, розташована кільцями по три, темно-зеленого кольору. Плоди — кулясті, чорні з сизим нальотом шишкоягоди, діаметром 6–9 мм, що достигають на другий рік восени.
Поширення ялівця
Росте у підліску хвойних і мішаних лісів у Карпатах, на Поліссі, а також культивується у садах і парках як декоративна рослина.
Заготівля і зберігання ягід ялівця
Плоди збирають восени, струшуючи їх на брезент під кущами. Сушать у теплому приміщенні або при штучному сушінні за температури не вище 30°C. Сухі плоди можуть зберігатися у свіжому вигляді при температурі близько 0°C.
Хімічний склад
Плоди ялівцю містять:
- Ефірну олію (0,5–2%);
- Флавоноїди;
- Смоли (до 9%);
- Органічні кислоти (яблучна, оцтова, мурашина, гліколева);
- Цукри (30–40%);
- Віск (0,6–0,7%);
- Пектинові речовини;
- Дубильні речовини;
- Пентозани (біля 6%);
- Солі калію.
Фармакологічні властивості
Яловець звичайний має сечогінну, антисептичну, жовчогінну, відхаркувальну та спазмолітичну дію. Покращує травлення, стимулює обмін речовин, чинить протимікробний ефект.
Від яких хвороб лікує
Яловець застосовують при запальних захворюваннях сечовивідних шляхів, набряках, бронхіті, застуді, ревматизмі, шлунково-кишкових розладах.
Лікарські форми і інструкція з приготування
- Настій: 1 ч. ложку подрібнених ягід залити 200 мл окропу, настояти 30 хвилин, процідити. Вживати по 50 мл 2–3 рази на день.
- Відвар: 2 ст. ложки ягід залити 500 мл води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Вживати по 100 мл 2 рази на день.
- Настоянка: 50 г ягід залити 500 мл 40%-го спирту, настоювати 2 тижні у темному місці, періодично струшуючи. Приймати по 20–30 крапель 2 рази на день.
Протипоказання
Не рекомендується при вагітності, хронічних захворюваннях нирок, гастриті, виразковій хворобі, індивідуальній непереносності.
Увага!
Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.