ОМЕЛА листя – лат. VISCUM album – Омела біла.
Омела – вічнозелена рослина підлозі-паразит, утворює кулясті кущі, які прикріплюються до гілок дерева за допомогою присосків.
Для заготівлі придатні молоді гілки, не товщі 0,5 см з лістьмі. Збір виробляють взимку або восени – без ягід ( ягоди отруйні).
Омела містить 0,03 -0,1 % вискотоксина , альфа і бета -вискол , вісцерін, олеанолова, урсуловоя кислоти, холін та його похідні ( ацетилхолін, пропионилхолин), аміни , спирти, флаваноїди ( кверцетин, рамнетин).
Омела має гіпотензивні, заспокійливі, в'яжучими, гемостатичні, антигельмінтними властивостями.
Травники здавна використовують омелу при проблемах шлунково-кишкових, менструальних, а також геморої, епілепсії і экспламсии.
Застосування:
- внутрішньо – настій трави ( 15 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день ,
- як антигельмінтну ( аскариди і гострики) застосовують порошок омели і кореня валеріани в співвідношенні 1:2 ( по 1 чайній ложці в день, 3 дні , запиваючи водою, заїдаючи великою кількістю тертої моркви).
ПРОТИПОКАЗАННЯ: УВАГА!!! Рослина володіє кумулятивною дією!