Смородина чорна СМОРОДИНОВИЙ ЛИСТ –лат. RIBES NIGRUM – сем. Агрусових.
З дитинства знаємо і любимо це рослина. До речі, назви рослини – чисто російське, воно походить від слова «смородить» - видавати сильний запах. Тобто у нас смородина відома з давніх часів, у київських монастирях її розводили вже Х1 столітті – пересаджували кущі з лісу в монастирські сади ,надавши різноманітність мізерного монастирського раціону. А ось в Європі смородина спочатку стала відома як лікарський засіб, а пізніше її стали вживати в їжу.Це дуже давно окультурене рослини, але цікаво, що в Карпатських і Прикарпатських лісах смородина зустрічається в дикому вигляді.
Листя смородини збирають у червні-липні, тільки з середини куща, залишаючи нижні і верхні , збирати їх потрібно в суху погоду, вранці, коду висохне роса, або ввечері, коли спадає спека, сушать в тіні.
Для медичних цілей використовують листя і плоди смородини.
Рослина містить дубильні речовини, ефірні олії, флаваноїди, дуже багате вітаміном К, кальцієм, залізом, магнієм, яблучну, винну, лимонну кислоти, бором йодом.
Водний настій листя застосовують при каменях сечового міхура і при ишурии. Оскільки водний настій звільняє організм від сечової кислоти, він є хорошим засобом від подагри і ревматизму. Листя смородини стимулюють наднирники, тому настій ефективний при хворобі Аддісона, анемії, а при застудах як жарознижуючий і протизапальний засіб. Смородина незамінна при авітамінозі і ослабленому імунітеті, входить до складу тонізуючих і загальнозміцнюючих лікарських зборів.
Приготування водного настою: 50 г сухого листя на 1 літр окропу, настоювати 4 години в закритому посуді, приймати по 0,5 склянки 4-5 разів на день при запаленні сечового міхура.
- настій вини – 20 г свіжих листків на 1 літр білого вина, настоювати 2 тижні, приймати по 100 г до їжі при гастриті зі зниженою кислотністю шлунка.
ПРОТИПОКАЗАННЯ: чорна смородина не рекомендується хворим з тромбофлебітом з-за великої кількості вітаміну К.