Артишок цвіт різаний

Загальний опис артишоку посівного

Артишок посівний (Cynara scolymus) — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, розгалужене, сіро-зеленого кольору, заввишки від 0,5 до 2 метрів. Листки великі, перисторозсічені або іноді цілісні, з нижнього боку опушені. Квітки сині або синьо-фіолетові, зібрані у великі кулясті кошики діаметром до 25 см. Плід — сім'янка. Цвіте у червні–липні.

Артишок цвіт різаний — це висушені та подрібнені суцвіття артишоку, підготовлені для приготування настоїв, відварів та інших фітотерапевтичних засобів. Сировина має світло-коричневий колір із характерним рослинним ароматом та добре зберігає природні біологічно активні речовини.

Поширення артишоку посівного

Батьківщиною артишоку є країни Середземномор'я. В Україні його вирощують як овочеву та лікарську культуру, переважно в південних регіонах, а також у тепличних господарствах.

Заготівля і зберігання артишоку цвіту

Для лікарських потреб використовують суцвіття та листя артишоку. Збір проводять у період активного цвітіння. Сировину сушать у добре провітрюваних приміщеннях або спеціальних сушарках при температурі не вище 40–45°C. Зберігають у сухому, захищеному від світла місці в щільно закритій тарі.

Хімічний склад артишоку

Квіти та інші надземні частини артишоку містять:

• цинарин;
• хлорогенову кислоту;
• кавову кислоту;
• неохлорогенову кислоту;
• кофеїлхінні кислоти;
• інулін;
• вітаміни групи В (В₁, В₂);
• аскорбінову кислоту (вітамін С);
• каротиноїди;
• білки;
• вуглеводи;
• флавоноїди та інші фенольні сполуки.

Фармакологічні властивості артишоку

Завдяки високому вмісту цинарину та фенолокислот артишок проявляє:

• жовчогінні властивості;
• сечогінну дію;
• гепатопротекторний ефект;
• антиоксидантну активність;
• протисклеротичну дію;
• здатність покращувати обмін речовин;
• підтримку функції щитоподібної залози;
• сприяння виведенню продуктів азотистого обміну з організму.

Від яких хвороб застосовують артишок

У народній та фітотерапевтичній практиці артишок використовують при:

• захворюваннях печінки;
• дискінезії жовчовивідних шляхів;
• холециститі;
• жировому гепатозі;
• атеросклерозі;
• цукровому діабеті;
• набряках;
• порушеннях обміну речовин;
• закрепах;
• інтоксикаціях різного походження.

Лікарські форми і інструкція з приготування артишоку цвіту

• Настій

1 столову ложку різаного цвіту артишоку залити 250 мл окропу. Настоювати під кришкою 30–40 хвилин, процідити. 

Спосіб вживання: приймати по 1/3 склянки 3 рази на день за 20–30 хвилин до їди.

• Відвар

1 столову ложку сировини залити 300 мл води, довести до кипіння і варити на слабкому вогні 10 хвилин. Настоювати 30 хвилин, процідити.

Спосіб вживання: по 100 мл 2–3 рази на день.

• Фіточай

1 чайну ложку артишоку цвіту залити 200 мл окропу, настоювати 15 хвилин.

Вживати як оздоровчий чай для підтримки роботи печінки та жовчного міхура.

Протипоказання до вживання артишоку

• індивідуальна непереносимість;
• алергія на рослини родини айстрових;
• жовчнокам'яна хвороба з великими каменями;
• гострі захворювання печінки та жовчовивідних шляхів;
• тяжка ниркова недостатність;
• вагітність та період грудного вигодовування — лише після консультації лікаря.

Зовнішній вигляд сировини

Артишок цвіт різаний являє собою подрібнені висушені частини суцвіть світло-коричневого кольору з вкрапленнями волокон та квіткових елементів. Сировина має характерний трав'янистий аромат без сторонніх запахів.

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинні використовуватися як керівництво до самолікування. Тільки лікар може приймати рішення щодо призначення, дозування та способу застосування рослинної сировини.